форми наукового пізнання реферат

форми наукового пізнання реферат

Методами теоретичного рівня наукового пізнання є дедукція, індукція і аналогія. Дедукція - метод пізнання, в якому із загального положення виводиться приватне, дедукцію інакше називають висновком від загального до конкретного. Дедукція дає достовірне знання, але її результати багато в чому тривіальні, тобто вона не забезпечує значного приросту знання. Однак цей метод ефективний для з'ясування та уточнення усталеного і загальноприйнятого знання.

Методи і форми наукового пізнання (реферат, курсовая, диплом, контрольная). Поняття науки та її суттєві ознаки. Методи і форми наукового пізнання.  Наука виникає як спеціалізований та спеціально культивований вид пізнавальної діяльності, як свідоме нарощування техніко-технологічного аспекту пізнання та свідомості. За загальним погодженням сучасних дослідників, наука починається там і тоді, де й коли техніко-рецептурні знання про те, як слід діяти, щоб отримати певний результат, починають обґрунтовуватись, доводитись, аналізуватись.

Методи І Форми Наукового Пізнання Сочинения и курсовые работы. Методи наукового пізнання. філософії на тему: “Методи наукового пізнання” Київ-2010 ТЕОРЕТИЧНІ МЕТОДИ НАУКОВОГО ДОСЛІДЖЕННЯ поділяються на аналітичні та синтезуючі За допомогою аналітичних методів відбирається релевантна інформація із всієї наявної, яка отримана в результаті первинної обробки конкретних даних. Метод – це сукупність прийомів чи операцій практичного або теоретичного освоєння дійсності, підпорядкованих вирішенню конкретного завдання.  Реферат на тему: Педагогіка як наука, її становлення і розвиток Педагогіка — сукупність теоретичних і прикладних наук, що вивчають процеси виховання, навчання І розвитку особистості.

Для дослідження пізнавальної ролі уяви необхідно визначити її особливості. Складність виявлення специфіки уявлення обумовлена тим, що воно тісно переплітається з усіма видами пізнання. Ця підстава являється причиною виникнення тенденції до заперечення існування уяви як особливої форми відображення. Щоб вирішити цю проблему, необхідно виявити дійсну природу уяви.. Інші методичні матеріали на урок Психологія скачати

Особливості наукового пізнання.Функції наукового пізнання.Методи наукового дослідження.Наукова раціональність в умовах інформаційного суспільства  Наука – це особливий вид пізнання, що має своєю єдиною метою надбання нових знань про світ і збагнення істини. У науці пізнання стає самостійною формою діяльності, що відокремилася від практики, міфології, релігії, філософії. Наука реалізує ідеал раціонального розуміння світу. Наукове знання доводить вивчення об'єкта до рівня його теоретичного аналізу. Отже, науку необхідно розглядати як "теорію про визначену область об'єктів, а не як простий набір суджень про ці об'єкти".

Отже, наука – це історично сформована форма людської діяльності, спрямована на пізнання і перетворення об'єктивної дійсності. Вона знаходить свій вияв і як певний результат діяльності у вигляді системи знань, і як їхнє духовне виробництво, тобто науковий процес.  Наукове пізнання відокремлене від практичної діяльності. Воно здійснюється спеціально підготовленими групами людей, які досягли певного рівня знань, навичок, розуміння, виробили відповідні світоглядні та методологічні установки з приводу своєї професійної діяльності. По-друге, відрізняються вони також за обсягом, методами і засобами дослідження, ступенем обґрунтованості знань.

сучасної науки та специфіки наукового пізнання; r вивчення особливостей здійснення наукових досліджень, встановлення сутності основних понять і категорій методології науки; r опанування технології організації науково-дослідної роботи, в тому.  Поняття "наука" є багатозначним: r наука розуміється як сфера людської діяльності, спрямованої на вироблення і систематизацію нових знань про природу, суспільство, мислення і пізнання навколишнього світу; r наука виступає як система отриманих наукових знань; r наука розуміється як одна з форм суспільної свідомості, соціальний інститут; r наука є системою взаємозв'язків між науковими організаціями і членами наукового співтовариства, а також включає системи наукової.

Результатом наукового пізнання є знання, до форм якого відносяться факти, поняття, наукові проблеми, класифікації, наукові ідеї, гіпотези, теорії, закони. Розглянемо подані форми детальніше. Науковий факт може бути розглянутий у декількох значеннях  У силу цього вони або підтверджують теорію, або вступають з нею у протиріччя. Наукова проблемаозначає ускладнення, породжене суперечністю, подолання якого можливе тільки за допомогою дослідження. У вузькому значенні – це форма мислення, що характеризує недостатність наявних засобів досягнення мети наукового пізнання. Наукове дослідження має справу не з окремими, ізольованими, а із системними проблемами, що стосуються різноманітних галузей дійсності.

Результатом наукового пізнання є знання, до форм якого відносяться факти, поняття, наукові проблеми, класифікації, наукові ідеї, гіпотези, теорії, закони. Розглянемо подані форми детальніше. Науковий факт може бути розглянутий у декількох значеннях  У силу цього вони або підтверджують теорію, або вступають з нею у протиріччя. Наукова проблемаозначає ускладнення, породжене суперечністю, подолання якого можливе тільки за допомогою дослідження. У вузькому значенні – це форма мислення, що характеризує недостатність наявних засобів досягнення мети наукового пізнання. Наукове дослідження має справу не з окремими, ізольованими, а із системними проблемами, що стосуються різноманітних галузей дійсності.

Логіка та методологія наукового пізнання. реферат. 1. Специфіка, рівні, форми і методи наукового пізнання. Безпосередній звязок пізнання з практикою визначає буденне пізнання, яке виникає разом з формуванням людського суспільства і здійснюється людьми в процесі всіх видів їхньої життєдіяльності. Це пізнання називають стихійним, оскільки воно не передбачає постановки будь-яких пізнавальних завдань, які б не стосувались безпосередньо потреб практики. За рівнем це пізнання є емпіричним, оскільки воно не йде далі окремих тверджень про різні властивості та окремі відношення предметів повсякденного

Ідея— це форма наукового пізнання, яка відображає зв'язки, закономірності дійсності і спрямована на її перетворення. Ідея в науковому пізнанні виконує багато функцій, основними з яких є: 1) підсумовування досвіду попереднього розвитку знання; 2) синтезування знання в цілісну систему; 3) виконання ролі активних евристичних принципів пояснення явищ; 4) спрямування пошуку нових шляхів вирішення проблем.  Гіпотеза— це форма та засіб наукового пізнання, за допомогою яких формується один з можливих варіантів вирішення проблеми, істинність якої ще не встановлена і не доведена.

Наукове пізнання - це об'єктивно-істинне знання про природу, суспільство і людину, отримане в результаті науково-дослідної діяльності і, як правило, апробоване (доведене) практикою. Епістемологія - це вчення про науковому пізнанні. Особливості наукового пізнання: У більшій мірі, ніж інші види пізнання воно орієнтоване на те, щоб бути втіленим на практиці. Наука виробила спеціальний мову, що характеризується точністю використання термінів, символів, схем. Наукове пізнання є складний процес відтворення знань, що утворюють цілісну, розвивається систему понять, теорій, гіпотез, законів.  На емпіричному рівні пізнання складаються основні форми знання - науковий факт і закон.

Наукове пізнання – це такий рівень функціонування свідомості, в результаті якого одержується нове знання не тільки для окремого суб'єкта, а й для суспільства в цілому. Нові знання є результатом професіональної діяльності вчених.  Розрізняють емпіричний та теоретичний рівні наукового пізнання. Емпіричний – це такий рівень знання, зміст якого в основному одержано з досвіду (із спостережень та експериментів), підданого деякій раціональній обробці, тобто сформульованого певною мовою. Емпіричні знання спираються на емпіричні факти й співвідношення, дані спостереження, показання приладів, записані в протокол, зведені в таблицю чи подані графічно тощо. Теоретичне пізнання – це пояснення підстав відтворення.

Методи і форми наукового пізнання (реферат, курсовая, диплом, контрольная). Поняття науки та її суттєві ознаки. Методи і форми наукового пізнання.  Наука виникає як спеціалізований та спеціально культивований вид пізнавальної діяльності, як свідоме нарощування техніко-технологічного аспекту пізнання та свідомості. За загальним погодженням сучасних дослідників, наука починається там і тоді, де й коли техніко-рецептурні знання про те, як слід діяти, щоб отримати певний результат, починають обґрунтовуватись, доводитись, аналізуватись.

Оскільки наука є не тільки готовим знанням, а й діяльністю з його здобування, то вона потребує методології, а результати наукового пізнання втілюються в певні форми. Варто нагадати, що метод (грець. ? ) - це спосіб дії, сукупність заходів для досягнення певної мети, вирішення проблем або задач. Методологією називають або множину методів, або, в іншому разі, науку про методи пізнання як спеціальний розділ гносеології.  Розглянемо деякі основні методи і форми наукового пізнання обох рівнів. Спостереження. Це важливий пізнавальний процес емпіричного рівня. Спостереження - цілеспрямоване сприйняття об’єкта, що здійснюється безпосередньо, або за допомогою приладів.

Застосування різноманітних методів наукового пізнання дає наукове - знання, але це знання виникає не відразу в готовому вигляді, а розвивається поступово в процесі пізнання в різних формах. Для наукового пізнання насамперед характерні такі форми, як емпіричний факт, проблема, ідея, гіпотеза, теорія. Фундаментом усього знання в кожній науці є фактичний матеріал або конкретні факти.  Як форма наукового пізнання гіпотеза в своєму розвитку проходить чотири стадії: ♦ накопичення фактичного матеріалу, його опис і вивчення; ♦ формування гіпотези про причинні зв'язки явищ  Реферат- Психологические особенности профессионального отбора 19. Однако понятие культура очень многозначно 20.

Наукове пізнання – це такий рівень функціонування свідомості, в результаті якого одержується нове знання не тільки для окремого суб'єкта, а й для суспільства в цілому. Нові знання є результатом професіональної діяльності вчених.  Розрізняють емпіричний та теоретичний рівні наукового пізнання. Емпіричний – це такий рівень знання, зміст якого в основному одержано з досвіду (із спостережень та експериментів), підданого деякій раціональній обробці, тобто сформульованого певною мовою. Емпіричні знання спираються на емпіричні факти й співвідношення, дані спостереження, показання приладів, записані в протокол, зведені в таблицю чи подані графічно тощо. Теоретичне пізнання – це пояснення підстав відтворення.

Застосування різноманітних методів наукового пізнання дає наукове - знання, але це знання виникає не відразу в готовому вигляді, а розвивається поступово в процесі пізнання в різних формах. Для наукового пізнання насамперед характерні такіформи,як емпіричний факт, проблема, ідея, гіпотеза, теорія. Фундаментом усього знання в кожній науці є фактичний матеріал або конкретні факти.Фактом(від лат.: factum -здійснене, зроблене) називаютьподію, явище, процес, які мають місце в об´єктивній дійсності і є об´єктом дослідження. Факт -це речення, що фіксує емпіричне знання. Установлення фактів, їх опис -

Ідея— це форма наукового пізнання, яка відображає зв'язки, закономірності дійсності і спрямована на її перетворення. Ідея в науковому пізнанні виконує багато функцій, основними з яких є: 1) підсумовування досвіду попереднього розвитку знання; 2) синтезування знання в цілісну систему; 3) виконання ролі активних евристичних принципів пояснення явищ; 4) спрямування пошуку нових шляхів вирішення проблем.  Гіпотеза— це форма та засіб наукового пізнання, за допомогою яких формується один з можливих варіантів вирішення проблеми, істинність якої ще не встановлена і не доведена.

Принципи та методи наукового пізнання 2.3. Рівні методів наукових досліджень Контрольні запитання 3. ТЕОРЕТИЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ. 3.1. Завдання і структура теоретичних досліджень 3.2. Сучасні методи теоретичних досліджень 3.3. Застосування ЕОМ у теоретичних дослідженнях Контрольні запитання 4. СИСТЕМНИЙ ПІДХІД, ЙОГО МІСЦЕ ТА РОЛЬ У НАУКОВОМУ ПІЗНАННІ. Поняття системи та її властивості.  Проблема – форма наукового пізнання, у якій констатується недостатність досягнутого до даного моменту рівня знання. Проблему наукових досліджень вибирають, виходячи з фахової готовності та зацікавленості: планів науково-дослідних робіт установи (науково-. 11.

Логіка та методологія наукового пізнання. реферат. 1. Специфіка, рівні, форми і методи наукового пізнання. Безпосередній звязок пізнання з практикою визначає буденне пізнання, яке виникає разом з формуванням людського суспільства і здійснюється людьми в процесі всіх видів їхньої життєдіяльності. Це пізнання називають стихійним, оскільки воно не передбачає постановки будь-яких пізнавальних завдань, які б не стосувались безпосередньо потреб практики. За рівнем це пізнання є емпіричним, оскільки воно не йде далі окремих тверджень про різні властивості та окремі відношення предметів повсякденного

Пізнáння — сукупність процесів, процедур і методів набуття знань про явища і закономірності об'єктивного світу. Пізнання є основним предметом науки гносеології (теорії пізнання). Пізнання — вища форма відображення об'єктивної дійсності, процес вироблення дійсних знань. Спочатку пізнання було однією із сторін практичної діяльності людей, поступово в ході історичного розвитку людства пізнання стало особливою діяльністю. У пізнанні виділяють два рівні: чуттєве пізнання, здійснюється за допомогою відчуття

Пізнáння — сукупність процесів, процедур і методів набуття знань про явища і закономірності об'єктивного світу. Пізнання є основним предметом науки гносеології (теорії пізнання). Пізнання — вища форма відображення об'єктивної дійсності, процес вироблення дійсних знань. Спочатку пізнання було однією із сторін практичної діяльності людей, поступово в ході історичного розвитку людства пізнання стало особливою діяльністю. У пізнанні виділяють два рівні: чуттєве пізнання, здійснюється за допомогою відчуття

Оскільки наука є не тільки готовим знанням, а й діяльністю з його здобування, то вона потребує методології, а результати наукового пізнання втілюються в певні форми. Варто нагадати, що метод (грець. ? ) - це спосіб дії, сукупність заходів для досягнення певної мети, вирішення проблем або задач. Методологією називають або множину методів, або, в іншому разі, науку про методи пізнання як спеціальний розділ гносеології.  Розглянемо деякі основні методи і форми наукового пізнання обох рівнів. Спостереження. Це важливий пізнавальний процес емпіричного рівня. Спостереження - цілеспрямоване сприйняття об’єкта, що здійснюється безпосередньо, або за допомогою приладів.

Наука – одна з форм суспільної свідомості, що дає об’єктивне відображення світу; система знань об’єктивних законів розвитку природи та суспільства, яка розкриває суть, взаємозв’язок і причини виникнення явищ у конкретній предметній області та способи впливу на навколишній світ. Закон – необхідне, істотне, стале, повторюване співвідношення між явищами (необхідний зв’язок явищ).  Більш глибокі. 11. Розділ 1. Творчість у процесі наукового пізнання. дослідження цього явища потім дозволили встановити, що в якості основної ознаки виступає довжина хвилі. Творчість взагалі і наукова творчість зокрема є найскладнішою діяльністю з усіх відомих людству.

Безпосередній зв'язок пізнання з практикою визначає донаукове, так зване стихійно-емпіричне, буденне пізнання, яке виникає разом з формуванням людського суспільства і здійснюється людьми в процесі всіх видів їхньої життєдіяльності. Його називають стихійним, оскільки воно не передбачає постановки будь-яких пізнавальних завдань, які б не стосувались безпосередньо потреб практики.

Ідея - це форма наукового пізнання, яка відображає зв'язки, закономірності дійсності і спрямована на її перетворення, а також поєднує істинне знання про дійсність і суб'єктивну мету її перетворення. Ідея в науковому пізнанні виконує багато функцій, основними з яких є: 1) підсумовування досвіду попереднього розвитку знання; 2) синтезування знання в цілісну систему; 3) виконання ролі активних евристичних принципів пояснення явищ; 4) спрямування пошуку нових шляхів вирішення проблем. Таким чином, ідея є особливою формою наукового пізнання.

Автором надані орієнтовна тематика рефератів (тема реферату може бути запропонована студентом самостійно і погоджена з викладачем), рекомендована для курсу література та зазначені інформаційні ресурси. Методичні вказівки до курсу «Сучасна філософія науки» підготовлені згідно з вимогам до методичної літератури.  Методологічна функція науки. Особливості наукового знання. Знання і пізнання. Основа наукового знання. Співвідношення наукового і повсякденного знання.  Форми пізнання: ігрове пізнання, міфологічне пізнання, художня форма пізнання, філософське пізнання, релігійна форма пізнання. Предмет філософії науки. Філософія науки як філософське направлення і як філософська дисципліна.

Форми наукового пізнання Философия Предмет і функції філософського знання. На сайте allRefs.net есть практически любой реферат, курсовая работа, конспект, лекция, диплом, домашняя работы и пр. учебный материал.  Выберите учебное заведение. Поиск работы по ВУЗу Московская Государственная Академия Государственный Технический Универс Всероссийский Заочный Финансово-Эко Тамбовский Государственный Универси

Теми рефератів --> Наукознавство [35] --> Реферат: Методи наукового-пізнання. Суть наукової теорії. Реферат: Методи наукового-пізнання. Суть наукової теорії.  Ці форми наукового знання навіть з чисто зовнішньої формальної сторони відрізняються від зазначених вище, саме вони характерні для сучасної науки. Крім того, будуть розглянуті і такі форми наукового знання, що відрізняються, скажемо від суджень не формально (як, наприклад, теорія або модель), а тільки функціонально. До їхнього числа відноситься проблема, ідея, принцип, закон, припущення і т. д. З формальної сторони це просто звичайні судження. Однак по своїм функціям в русі наукового пізнання і в організації знання означені його форми істотно різняться.