види обробітку грунту реферат

види обробітку грунту реферат

Система обробітку ґрунту це науково обґрунтоване поєднання всіх необхідних заходів обробітку під культури сівозмін. Система обробітку ґрунту під певну культуру включає основний (зяблевий), передпосівний і післяпосівний обробітки. Основним називають найглибший обробіток у технології вирощування певної культури, який істотно змінює будову ґрунту.  Зяблевий обробіток, проведений восени під ярі культури, в наступному році має значну і майже повсюдну перевагу перед весняним обробітком ґрунту для ярих культур не тільки ранніх, а й пізніх строків сівби. Перевага зяблевого обробітку порівняно з весняним особливо велика за підвищеної засміченості ґрунту, особливо багаторічними бур'янами і на важких ґрунтах.

Обробіток ґрунту — це дія механічними або ручними знаряддями на ґрунт, що сприяє поліпшенню його фізичних, хімічних, біохімічних властивостей, водного і теплового режиму, активізації діяльності ґрунтової фауни, нейтралізації шкідливого впливу трав'яної рослинності з метою створення сприятливих умов для кореневого живлення деревних і чагарникових рослин

Основи обробітку грунту. В комплексі агротехнічних заходів по вирощуванню і утриманню садивного матеріалу в придорожній зоні автомобільних доріг обробіток грунту займає дуже важливе місце.  За допомогою своєчасного і правильного обробітку грунту створюють очищений від бур"янів культурний орний шар глибиною 22-45 см і щільністю 1,10-1,20 г/см3, з високою водопроникністю та з вмістом м"якого гумусу більше 3%. Орний шар грунту повинен мати водостійку мікроагрегатну структуру, високу біохімічну активність і бути забезпеченим доступними для рослин формами води та елементами мінерального живлення упродовж. усього періоду вегетації рослин.

Охорона грунтів. Грунт — основний компонент наземних екосистем, що утворився протягом геологічних епох в результаті постійної взаємодії біотичних і абіотичних факторів. Як складний біоорганомінеральний комплекс грунти є природною основою функціонування екологічних систем біосфери. Важливою властивістю грунтів є їх родючість.  Цей вплив може бути як безпосередній — спосіб обробітку грунту, меліоративні заходи, збирання лісової підстилки тощо, так і побічний, наприклад вирубування лісів на крутосхилах, що веде до ерозії, безсистемне випасання худоби, вогнева система землеробства тощо.  Агротехнічні заходи визначаються видом ерозії грунтів і типом ландшафту.

Способи обробітку грунту різноманітні. Вони залежить від її якості, зони і біологічних особливостейвозделиваемой культури. Головне завдання механічного оброблення грунту — створити найкращі умови на шляху зростання та розвитку культурних рослин, отримати високий врожай.  >Вспашка зприпахиванием нижчого шарупочви—приемотвальной обробітку грунту, який би огортання,крошение, розпушування грунту, підрізання підземних ізаделку у сухий ґрунт надземних органів рослин, добрив, насіння бур'янів, зачатків хвороб Паркінсона й шкідників культурних рослин звичайними плугами зпредплужниками на глибину 25—30 див.

Правильний обробіток грунту покращує водно-фізичні властивості і формує стійку, дрібно-грудкувату структуру. В своєчасно і правильно обробленому грунті створюються оптимальні умови для проникнення в нього повітря, тепла та вологи, що позитивно впливає на життєдіяльність ґрунтових мікроорганізмів і сприяє посиленню біологічних процесів розкладання органічних речовин та накопиченню нітратів, необхідних для розвитку рослин.  · сезону і термінів виконання тих чи інших прийомів, тощо. Рис. 3.8. Види обробітку грунту в розсадниках. Основними завданнями обробітку грунту є: · створення в одному шарі близьких до оптимальних водного, повітряного, теплового і поживного середовищ

передпосівна обробка - Обробка грунту, виконувана безпосередньо перед посівом або посадкою сільськогосподарських культур (ГОСТ 16265-89). Під ярі культури вона проводиться навесні з моменту достигання грунту і називається весняної передпосівної обробкою. Загальне завдання передпосівної обробки - створити сприятливі умови для проростання насіння і подальшого розвитку культурних рослин.  Покривне боронування. Проводиться зубовими середніми і важкими боронами поперек основного обробітку або під кутом до неї. У цьому випадку забезпечується краще вирівнювання і розпушування поверхні поля.

Система обробітку ґрунту. Обробіток грунту здійснюється в співвідношенні з потребами зональних систем землеробства. Він включає прийоми основного, передпосівного і післяпосівного обробітку.  Передпосівна підготовка грунту під ячмінь проводиться в залежності від виду основного обробітку. На звичайному зябу вона починається з боронування зубовими боронами БЗТС-1,0 або БЗСС-1,0. До ранньовесняного боронування приступають вибірково, при першій можливості виїзду в поле. Потрібно мати на увазі, що кожний втрачений день веде до втрати з гектару 40-60т грунтової вологи.

Основний обробіток ґрунту. Залежно від технологічної схеми вирощування культури застосовують певні ґрунтообробні знаряддя. Відповідно до застосовуваних знарядь розрізняють такі види основного обробітку ґрунту: • полицевий — оранка з перевертанням скиби, кришенням і переміщенням ґрунту на глибину від 16 — 18 до 32 — 40 см; виконується плугами загального призначення і спеціальними плугами — ярусними, плантажними, чагарниковими та іншими. Ефективна оранка оборотними плугами, які рухаються човником. Після неї не утворюються гребені і роз'ємні борозни. Високу якість обробітку забезпечують і фр

Технологічні процеси та основні прийоми обробітку Грунту. 2.1 Загальні завдання обробітку ґрунту. 2.2 Технологічні процеси обробітку ґрунту. 2.3 Основні прийоми обробітку ґрунту. 2.4 Опір ґрунту знаряддям обробітку. Розділ ііі. Методичні розробки до теми "Грунтообробні машини і знаряддя" та машин по внесенню добрив.  Найкраще співвідношення води і повітря створюється тоді, коли вода займає 60 %, а повітря 40 % від загального об’єму ґрунтових пор. Слід сказати, що доброякісний обробіток ґрунту сприяє проникненню як повітря так і води. Розділ іі. Технологічні процеси та основні прийоми обробітку Грунту. 2.1 Загальні завдання обробітку ґрунту.

Завданням курсової роботи є: визначення спеціалізації господарства розробка структури посівних площ системи сівозмін; проектування польової сівозміни надання її наукового обґрунтування скласти план переходу і освоєння нової сівозміни надати агрономічну і економічну оцінку нової сівозміни; скласти мапу забур’яненості полів

До обробітку Після обробітку Вирівнювання – відбувається при поздовжньому переміщенні ґрунту. Після обробітку поверхня стає рівною. 10. Класифікація видів обробітку ґрунту В залежності від глибини ходу робочих органів розрізняють: Основний обробіток – зазвичай перший, найбільш глибокий (20- 35 см) обробіток ґрунту після збирання попередніх культур. Його проводять плугом з оборотом (чи без обороту) і подальшим розпушуванням ґрунтового пласта. Поверхневий обробіток – проводиться на глибину до 16 см перед посівом, під час посіву або при догляді за парами, а також після оранки. Глибокий обробіток

Охорона грунтів. Грунт — основний компонент наземних екосистем, що утворився протягом геологічних епох в результаті постійної взаємодії біотичних і абіотичних факторів. Як складний біоорганомінеральний комплекс грунти є природною основою функціонування екологічних систем біосфери. Важливою властивістю грунтів є їх родючість.  Цей вплив може бути як безпосередній — спосіб обробітку грунту, меліоративні заходи, збирання лісової підстилки тощо, так і побічний, наприклад вирубування лісів на крутосхилах, що веде до ерозії, безсистемне випасання худоби, вогнева система землеробства тощо.  Агротехнічні заходи визначаються видом ерозії грунтів і типом ландшафту.

Способи регулювання глибини обробітку грунту. За допомогою начiпної гiдросистеми можна регулювати глибину обробiтку грунту рiзними способами: висотним, силовим, позицiйним або комбiнованим. Вuсотий спосiб передбачає регулювання глибини обробiтку грунту завдяки змiнi висоти опорних колic начiпної машини. Сuловuй спосiб дозволяє автоматично пiдтримувати постiйний тяговий опiр машини, який наближено пропорцiйний глибинi обробiтку. Силове регулювання застосовують при роботi трактора з машинами, якi чинять великий тяговий опiр, наприклад, з плугом на полях з рiвномiрною щiльнicтю грунту.

Систе́ма нульово́го обробі́тку ґру́нту, також відома як No-Till — сучасна система землеробства, за якої не проводять оранку, а поверхня землі вкривається шаром спеціально подрібнених залишків рослин — пожнивних решток (мульчею). Оскільки верхній шар ґрунту не пошкоджується, така система землеробства запобігає водній та вітровій ерозії ґрунтів, а також значно краще зберігає воду.

Навчити визначати типи ґрунтообробних машин, робочі органи до них, режими використання їх з урахуванням виду роботи, характеру ґрунту і місцевості, виконувати нескладні регулювання робочих вузлів і механізмів, а також обробляти ґрунт відповідно до заданих умов.  Пригадати види обробітку ґрунту і основні технологічні операції, які необхідні для вилощування сільськогосподарських культур, вчитель задає учням наступні запитання: - Перерахуйте види механізованого обробітку ґрунту під польові культури. - Які фактори впливають на ширину поворотної полоси? При потребі учитель доповнює і підсумовує відповіді учнів.

Кількість і якість продуктів харчування залежить від обробітку грунту, підживлення рослин тощо. Грунти - органічно-мінеральний продукт багаторічної спільної діяльності живих організмів, води, повітря, сонячного тепла й світла. Ці природні утворення характеризуються родючістю, забезпечують рослини поживними речовинами (калієм, вуглецем, азотом, фосфором тощо) і всім необхідним для їхньої життєдіяльності. Грунти виконують активну фільтруючу роль у очищенні природних і стічних вод. Грунтово-рослинний покрив планети е регулятором водного балансу суходолу, оскільки він поглинає, утримує й перерозпо

Основи обробітку грунту. В комплексі агротехнічних заходів по вирощуванню і утриманню садивного матеріалу в придорожній зоні автомобільних доріг обробіток грунту займає дуже важливе місце.  За допомогою своєчасного і правильного обробітку грунту створюють очищений від бур"янів культурний орний шар глибиною 22-45 см і щільністю 1,10-1,20 г/см3, з високою водопроникністю та з вмістом м"якого гумусу більше 3%. Орний шар грунту повинен мати водостійку мікроагрегатну структуру, високу біохімічну активність і бути забезпеченим доступними для рослин формами води та елементами мінерального живлення упродовж. усього періоду вегетації рослин.

Обробіток грунту – це механічна для робочих органів ґрунтообробних машин з метою придання грунту оптимальних умов для росту і розвитку с-г рослин. Система обробітку грунту – це ряд прийомів обробітку грунту виконаних в певній послідовності. Задачі обробітку грунту: 1. Рихлення, перемішування верхніх шарів грунту та створення оптимальної щільності грунту; 2. перемішування нижніх і верхніх шарів грунту для покращення структури грунту

Перехід до нульового методу обробітку грунту має не тільки низку переваг, але й деякі недоліки. Його результативність в значній мірі залежить від професіоналізму агронома. Єдиного неухильного технологічного плану для впровадження технології no-till не існує: в кожному окремо взятому випадку необхідно враховувати місцеві умови, які диктують свої особливості застосування техніки, обладнання, іригації, добрив і пестицидів, правила дотримання сівозміни.

Основним видом обробки грунту є зяблева оранка. Оранка - прийом безвідвальної обробки, що забезпечує огортання, крошение, розпушування, часткове перемішування грунту, підрізання підземних і закладення надземних органів рослин, добрив, насіння бур'янів, збудників хвороб і шкідників культурних рослин. Кращим строком підйому зябу є серпень - початок вересня, особливо при оранці багаторічних трав.  У разі вимушеного розміщення ярих культур по весновспашке глибина обробітку грунту не повинна перевищувати 14 -16 см. Основне обробка грунту під озимі культури залежить від попередників. Озиме жито розміщується по чистому пару, багаторічним травам. Обробку чистого пара починають з осінньою оранки.

водою, що ускладнює обробiток грунту та догляд за посiвами. Природнi кормовi угiдя представленi рiзнотравно-злаковою асоцiацiєю. Серед злакових зустрiчаються: пирiй повзучий, тонконiг луговий та вузьколистий, костриця бородавчаста. Рiзнотрав’я представлено гикавкою сизою, цикорiєм звичайним, подорожником середнiм. По днищих балок злакова рослиннiсть представлена пирiєм повзучим, лисохвостом луговим та рiзнотрав»я подорожником великим та середнiм, одуванчиком нiзким. На заболочених дiлянках переважають середнi i низькi осоки. На орних землях ростуть багато бур»янiв, вони спричиняють великої шко

Невід’ємною складовою частиною будь-якого ґрунту є органічна речовина – сукупність живої біомаси і органічних решток рослин, тварин, мікроорганізмів, продуктів їх метаболізму і специфічних речовин – гумусу Складний комплекс органічних сполук ґрунту, зумовлений різним складом органічних решток, що надходять у грунт, неоднаковою спрямованістю мікробіологічного процесу, різноманітними гідротермічними умовами тощо Нежива органічна маса перебуває в ґрунті в різних формах

Залежно від глибини розрізняють такі обробітки ґрунту: поверхневий - до 8 см, мілкий - до 16, середній - до 24, глибокий - понад 24 см. Спосіб обробітку ґрунту визначає характер і ступінь дії робочими органами машин і знарядь на зміну профілю (складення), генетичну і антропологічну різноякісність оброблюваного шару ґрунту у вертикальному напрямку. В сучасному землеробстві виділяють полицевий, безполицевий, роторний і комбінований способи обробітку ґрунту. Полицевий спосіб обробітку передбачає дію на ґрунт робочими органами машин і знарядь з повним або частковим

Реферат на тему: "Агровиробниче групування ґрунтів". Агровиробниче групування ґрунтів — це об'єднання окремих контурів видів та різновидностей ґрунтів у більші групи (масиви) з близькими агрономічними властивостями і рівнем родючості, для яких можна запропонувати однакове сільськогосподарське використання і відносно однакові прийоми агротехніки, заходи підвищення родючості. За масштабом узагальнення агровиробничі групування ґрунтів бувають загальнодержавними, регіональними і господарськими. Загальнодержавне агровиробниче групування ґрунтів складають для обліку площ ґрунтів за уг

і ґрунтотворних порід Колоїди та вбирна здатність грунту Кислотність і лужність грунту Структура грунту та її агрономічне значення Фізичні властивості грунту Водні властивості грунту Ґрунтове повітря та його склад Теплові властивості грунту Поживний режим грунту Ґрунтовий розчин Родючість грунту та заходи щодо її підвищення Класифікація грунтів Ґрунтові зони Грунти тундрової зони Грунти тайгово-лісової зони Грунти зони Полісся УРСР Сільськогосподарське використання грунтів зони.  Під родючістю слід розуміти здатність грунту забезпечувати рослини необхідною кількістю поживних речовин, води та повітря протягом .вегетаційного періоду залежно від фази розвитку їх.

Основний обробіток ґрунту повинен забезпечити знищення бур'янів, покращення фітосанітарного стану, нагромадження і збереження вологи, створення оптимальних агрофізичних умов для росту рослин. Глибина орного горизонту має бути не менше 25 см, щільність ґрунту 1,0 - 1,4 г/см3 з доброю аерацією. Важливо якісно заробити рослинні рештки, солому, внесені добрива. Найбільш поширені два способи основного обробітку ґрунту – поліпшений і напівпаровий. Поліпшений обробіток передбачає дворазове лущіння стерні.

Ґрунтовий профілограф визначає стан розпушення ґрунту і профілю його поверхні до і після проходу ґрунтообробної машини або знаряддя.  Розділ 1. агротехнічні вимоги до основних. ЗАХОДІВ ОБРОБІТКУ ГРУНТУ Правильна система обробітку ґрунту є одним із. найважливіших заходів, спрямованих на підвищення родючості. ґрунту, врожайності і якості рослинницької продукції. Обробіток ґрунту є важливим заходом знищення бур’янів, шкідників і збудників хвороб сільськогосподарських культур. Своєчасний і якісний обробіток сприяє поліпшенню загальних.